Не дивлячись на те, що концепція такого собі «збірника короткометражок» сама по собі натякає на якесь «авторське кіно» (хай вибачать мені мій французький і вживання таких бридких понять), тим не менш, за частиною аморальності і непристойності фільм може змагатися з кращими зразками Голлівуду. Але, на жаль, по частині забійного гумору він з ними змагатися далеко не в стані: всі вдалі жарти можна запросто зібрати в одну з двадцятихвилинних короткометражок. Виходить, «ні нашим - ні вашим»; для легкої комедії - занадто нудно і неприємно; для серйозного «авторського опусу» фільм, відверто, слабенький, і, знову ж таки, неприємний.

По-справжньому смішними вийшли тільки самі короткі новели, які тривають буквально пару хвилин. Інші ж, незважаючи на сарказм, якось занадто близькі до реального життя і виглядають сумно. Друга новела за участю дурної студентки взагалі вийшла драмою чистої води, що залишає після себе лише безвихідь. Однак, за якістю виконання вона запам'яталася навіть більше всіх, тому що чітко розкриває свою ідею і виглядає абсолютно закінченою, тільки це ну зовсім не комедія. Ще нас очікує фінальний дебош у Вегасі, з коронним номером в самому кінці. Спочатку, жарт здалався занадто жорстким, але на тлі всього смутного фільму він, все ж, досить вигідно виділяється.